Економічна сутність інвестицій та їх класифікація.
У широкому трактуванні інвестиції можуть бути визначені як довгострокове вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення, тобто вкладення економічних ресурсів з метою створення та отримання в майбутньому чистого прибутку, що перевищує загальну початкову величину інвестицій (вкладеного капіталу).При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик і відшкодувати втрати від інфляції в майбутньому періоді.
У залежності від поставлених цілей класифікація інвестицій може бути проведена за такими основними ознаками.
По об'єктах інвестування розрізняють такі три види інвестицій:реальні; фінансові (портфельні); інвестиції в нематеріальні активи.
Реальні інвестиції - це вкладення економічних ресурсів в матеріальні. Реальними інвестиціями, які виступають у формі інвестиційного товару, може бути рухоме і нерухоме майно.
Фінансові (портфельні) інвестиції - це вкладення коштів у різні фінансові активи, в основному вкладення в пайові (акції), боргові (облігації) та інші цінні папери, випущені компаніями, а також державою; вкладення, пов'язані з використанням первинних і вторинних фінансових інструментів .
Інвестиції в нематеріальні активи - це вкладення в підготовку кадрів або підвищення кваліфікації персоналу, розробку товарних знаків, придбання майнових прав, що випливають з авторського права; ліцензій, патентів на винаходи, свідоцтв на промислові зразки, прав на використання торгових знаків, ноу-хау, програмні продукти та інші об'єкти інтелектуальної власності. Крім того, до інвестицій в нематеріальні активи слід віднести придбання прав користування землею, надрами, іншими природними ресурсами, а також інших майнових права.
За формами власності інвестованого капіталу розрізняють приватні, державні, іноземні та спільні інвестиції.
Приватні інвестиції - це вкладення коштів, вироблені громадянами, найчастіше це придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також інвестиції, здійснювані підприємствами і організаціями приватної форми власності.
Державні інвестиції здійснюються органами влади за рахунок коштів відповідних бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними установами та підприємствами за рахунок власних і позикових коштів.
Іноземні інвестиції здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами та державами.
Спільні інвестиції _ це вкладення, які здійснюються суб'єктами даної країни та іноземними суб'єктами.
За тривалістю інвестування капіталу розрізняють короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 до 3 років) і довгострокові (більше трьох років) інвестиції.
За ступенем інвестиційного ризику інвестиції можна класифікувати на інвестиції з низьким ступенем ризику, з середнім ступенем ризику і з високим ступенем ризику.
По відношенню до життєвого циклу підприємства реальні інвестиції можуть бути розділені на початкові, екстенсивні інвестиції та реінвестиції.
Початкові інвестиції - інвестиції на створення підприємства, фірми, об'єкта обслуговування і т.д.
Екстенсивні інвестиції спрямовуються на розширення існуючих підприємств, на збільшення їх виробничого потенціалу, в тому числі розширення сфери діяльності.
Реінвестиції пов'язані з процесом відтворення основних фондів на існуючих підприємствах за рахунок наявних у них вільних коштів (що складаються з амортизаційних відрахувань та частини прибутку, що спрямовується на розвиток виробництва).
За характером участі інвесторів в інвестиційних проектах розрізняють прямі і непрямі (непрямі) інвестиції.
Прямі інвестиції мають на увазі безпосередню участь інвестора в інвестиційному процесі - інвестор сам визначає об'єкт інвестування. Непрямі (опосередковані) інвестиції - вкладення коштів у цінні папери, випущені фінансовими посередниками, які розміщують вкладені інвесторами кошти в реалізацію інвестиційних проектів на свій розсуд, грунтуючись на прогноза...
